Авторизация все шаблоны для dle на сайте newtemplates.ru скачать
Єдність громадянського сектору для налагодження дієвого контролю за владою, з метою недопущення дій, які порушують права громадян.
 
  • 11:05 – Якщо ця влада впаде, то хто ж красти буде? 
  • 19:17 – Силовики в дії: закриття піратів чи атаки на it-сектор.. 
  • 13:18 – Вовлечение пенсионеров для наполнения доходной части бюджета 
  • 10:19 – Новий процес - формування громадського урядування 
  • 13:08 – ПРАВИЛА НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФРАСТРУКТУРИ КАБЕЛЬНОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ 

Креативні патріоти – ось надія для спільноти! Сумський нарис

Соціологічна група «Рейтинг» (м.Київ) спільно з Міжнародним Республіканським Інститутом (США) з 20 січня по 8 лютого 2016 р. провели у 22-х обласних центрах України муніципальне дослідження стосовно оцінки мешканцями великих міст нашої держави рівня послуг, професійності роботи місцевих влад та інших показників, що визначають т.зв. якість життя. Кількість опитаних респондентів склала 19,2 тис. чол. з різних соціально-вікових категорій.
Одним із запитань було таке: «Чи плануєте ви залишити рідне місто?» Згідно дослідження, більше половини мешканців крупних міст України уповні задоволені своїм постійним місцем проживання й не збираються нікуди виїжджати. Найпатріотичнішою у цьому рейтингу стала Одеса – категорично не хочуть покидати «перлину біля моря» 74% містян.
А от найнижчим відсоток «патріотів» виявився у Сумах (та ще в Кіровограді), де бажаючих залишитися (51%) лише ненабагато більше, ніж тих, хто воліє кудись податись…
Цю новину, не особливо прагнучи розібратись у проблемі, розтиражували деякі регіональні ЗМІ Сумщини, стверджуючи, що, мовляв, на місцевих теренах «патріотів дедалі меншає».
На додачу, 73% респондентів-сумчан відмітили усепроникнення корупції як системну проблему функціонування місцевої влади, 63% припустили, що, в цілому, справи у рідному місті йдуть у неправильному напрямку, 44% констатували крайнє погіршання матеріального становища своєї сім’ї та т.ін.
Дійсно, подібні соціологічні викладки для м.Суми, обласного центру зі статусом «північного форпосту» України на протяглому кордоні із войовничим «руськім міром», наводять на різні роздуми.
Утім, як авторитетно стверджують інші спеціалісти у своїй справі – музиканти київського гурту «Mad Heads XL», «допоки сонце сяє, поки вода тече – надія є!»
Пророчі слова цієї пісеньки, серед інших, лунали лейтмотивом на фінальному концерті XXVIII Міжнародного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Булат», що відбувся у м.Сумах з 8 по 10 квітня 2016 р.
Унікальність даної культурно-мистецької події – у її непоборній живучості. Адже для «батьків-засновників» Сумського клубу авторської пісні «Булат» та організаторів однойменних фестивалів усе починалося ще в добу радянських студзагонів, дальніх туристичних маршрутів, молодечого нонконформізму і самовираження через «солідаризацію» з В.Висоцьким, Ю.Візбором, Б.Окуджавою, О.Дольським, Н.Матвєєвою та багатьма ще.
Так, на цьогорічний фестиваль «Булат» у м.Суми прибули до 200 учасників із 26 міст бардівського світу (Україна, РФ, Білорусь), а його справжнім феноменом стала зустріч на рівних двох течій – дорослої та молодіжної. Молоді «феєрили», а «старики» показували клас. Ті, кому сьогодні 20-25, вже відвідували творчі майстерні на багатьох фестивалях в Україні та Європі, вони музикальні, знаються на гітарному акомпанементі, віршуванні, сценічній драматургії. Орієнтуються не лише на бардівських класиків, а й на рок-культуру, що чудово, бо по-суті обидва ці напрямки є творчістю вільних людей.
Загалом, у рамках фестивального проекту «Молодіжна площадка» був реалізований цикл заходів щодо формування молодіжного творчого середовища, навчання і спілкування молодих авторів і виконавців. Відбулися особисті знайомства, інтелектуальні командні ігри, серія майстер-класів, спеціальний концерт початківців, а також краєзнавча прогулянка містом над Пслом.
Увагу мистецтвознавців, журналістів привернув той факт, що новий бардівський репертуар упевнено і органічно поповнюється піснями, баладами, які несуть у собі щирий патріотизм, віру в Україну, містять споконвічні коди сімейних, морально-етичних цінностей нашого народу.
Отже, окрім музично-виконавської, була вдало реалізована й соціально-об’єднавча місія XXVIII Міжнародного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Булат»: навіть у часи тяжких випробувань, перманентних політичних «відлиг» і «паморозей» справжній талант і вміння «співати серцем» єднають усіх за принципом «Людина Людині – Людина».
Паралельно, з 4 по 28 квітня 2016 р., в м.Суми триває фестиваль органної та камерної музики «Organum», який завоював всеукраїнський і міжнародний бренд якісної музики. Кредо організаторів – підтримання балансу глядацького інтересу до виступів відомих музикантів та яскравих молодих талантів з Сумського регіону і України.
Справжньою «родзинкою» «Organum»-2016, на тлі концертів класичної музики, став спільний виступ двох фольклорних ансамблів – «Бабський козачок» (м.Київ, керівник І.Клименко) та «Серпанок» (м.Суми, керівник О.Гончаренко), які у живому звучанні, на фольклорному матеріалі Сумщини та інших місцевостей України, представили автентичні пісенні традиції. Примітно, що на сьогодні в Україні у відповідному напрямку працюють лише декілька серйозних колективів, як-от, «Гуртоправці», «Божичі», «Михайлове чудо».
Зрештою, творчий доробок ансамблів «Бабський козачок» та «Серпанок» став популярною презентацією для сумської публіки цікавої науки етномузикології – глибокої дисципліни, існуючої на перехресті етнографії та мистецтвознавства. Учасниці обох гуртів доносять до свого слухача думку, що рідну історію найліпше вивчати саме по усній народній творчості, адже це, можливо, єдине досі не контрольоване можновладцями джерело знань про Дух і Життя народу.
Хоробро, як для десятьох тендітних жінок, вбраних у бабусини-прабабусини хустини і свитини!
А чи не надміру це хоробро – у наші дні, у наших умовах життя та в зоні «історичних» територіальних зазіхань Росії – об’явити про проведення з 13 по 20 травня ц.р. в м.Сумах Всеукраїнського Театрального травня – Четвертого фестивалю «Чехов фест». Як сприймуть це деякі націонал-патріоти, як скористаються інформаційними приводами пропагандисти і політтехнологи? Чи погодиться влада..?
Та хай собі як хочуть – мабуть, вирішили менеджери сумського «Чехов фесту» (талановиті, молоді режисери і актори Сумського театру для дітей і юнацтва, Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.Щепкіна), адже Антона Павловича визнає своїм увесь світ!
Фестиваль був започаткований у травні 2013 р., на згадку про 125-річчя приїзду великого драматурга на Луку, мальовниче передмістя Сум, де А.П.Чехов декілька років поспіль зупинявся на літній відпочинок у маєтку свого приятеля поміщика Лінтварьова. На Луці досі працює й зберігає особисті речі, автографи, самий дух Чехова історико-літературний музей його імені, з науковими співробітниками якого вважали за честь спілкуватися хранителі Будинку-музею А.П.Чехова у Ялті, знані чехознавці з ближнього і дальнього зарубіжжя. На старовинному Лучанському кладовищі упокоївся рідний брат Чехова – Микола Павлович… Суми – місто Чехова! В центральному парку Сум стоїть пам’ятник генію – другий в усій Україні, після Ялти.
Тож сценічні площадки «Чехов фесту» у Сумах у 2016 р., як і в попередні роки, будуть використані для творчого осмислення Життя, Любові і Смерті Людини, але обов’язково – з Надією. Принаймні, саме такі творчі концепції у попередніх і цьогорічних учасників фестивалю: Київського академічного Молодого театру, Львівських Академічного театру ім. Леся Курбаса та Драматичного театру ім. Лесі Українки, Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька та ін., й звичайно, згаданих сумських театральних закладів.
Можна стверджувати, що організатори, безпосередні учасники, спонсори й, головне, численні глядачі вищезгаданих культурно-мистецьких акцій в м.Сумах – не в числі тих, хто збирається невдовзі чи у осяжній перспективі проявити «поміркований патріотизм» і поміняти своє «ПМЖ».
Кого й на які висновки можуть наштовхнути матеріали цього оглядового нарису, який зовсім не претендує на відтворення усього спектру суспільно-культурних подій і державотворчих тенденцій у одному окремо взятому обласному центрі нашої держави?
Хотілося б, передусім, щоби місцева влада замислилася, що слід зробити їй, аби талановиті і активні люди забажали жити і працювати у своєму місті?
Аби спростити «ментальні процеси» у владців і корупціонерів, простимулювати їх перехід до реального діалогу з громадою, порадимо їм як мінімум ознайомитися з культовою роботою американського соціолога, економіста Річарда Флориди «Креативний клас: люди, котрі змінюють майбутнє».
Автор доводить, що сьогодні, в умовах глобальної економіко-виробничої і соціально-гуманітарної кризи та відповідних локальних проявів, не олігархи, банкіри й наркобарони, а саме представники творчих професій формують, де-факто, новий суспільний клас; саме він починає визначати не лише розвиток окремих організацій і спільнот, процвітання цілих міст і регіонів, а й міць держав на геополітичній арені.
Тому слід усіляко збирати і підтримувати паростки таланту – поміж дослідників, філософів, митців, дизайнерів, ІТ-спеціалістів, футурологів тощо. Необхідно випереджаюче створювати інституції і об’єднання (агентства розвитку, інкубатори ідей, інноваційні хаби, творчі майстерні, концерт-холи та ін.), які забезпечують комфортні умови для самореалізації і глобальної взаємодії носіїв інтелекту.
Факти, аналізовані у книзі, переконують: капітал, а за ним технології і компанії, усе частіше перемещуються в місця із більшою концентрацією талановитих і креативних професіоналів. А місцеві і регіональні влади опиняються в умовах усезростаючої конкуренції за людей, які визначають майбуття.
Отже, хто має вуха – да почує: «Чим більш мобільним все стає, тим більш вирішальним фактором стає місце. Міста – не так вмістилища для розумних людей, як сприятлива інфраструктура, в якій встановлюються зв’язки, формуються мережі контактів і утворюється принципово нове їх змішання. Найціннішими характеристиками міст виявляються не базові послуги або економічні можливості, а об’єкти соціально-побутової інфраструктури міста, його доброзичливість і красота».
PS: У матеріалах соціологічного дослідження, цитованого на початку статті, є блок запитань щодо задоволеності рівнем якості послуг у містах України, зокрема, у сфері культури (театри, концертні зали, бібліотеки). Місто Суми має тут найвищий серед усіх обласних центрів показник – 12% респондентів вважають ці послуги «відмінними» (для порівняння: Одеса – 1%, Київ – 2%, Львів – 5 %, Харків – 6%). Надія таки є!


Національна Асамблея України

 

22 грудня 2014 року на установчому засідання громадських організацій було прийнято рішення створити на паритетних засадах Національну Асамблею України. 

Метою якої є:
- розвиток громадського сектору України; 
- спільний захист прав, свобод та законних інтересів громадян; 
- встановлення громадського контролю за державним управлінням та державними фінансами; 
- підвищення ролі територіальних громад; 
- ефективна боротьба з корупцією та розкраданням державного майна та державних фінансів, тощо.

Контактний телефон:
(044) 233-73-88


  • Читається
  • Всі новини